подивись
Мерсін (Mersin)
Протягом століть Мерсін (Mersin) був перехрестям та місцем зустрічі різних цивілізацій, включаючи хеттів, фригійців, ассирійців, персів, македонян, римлян, візантійців, сельджуків, караманідів, рамазаногуллари та Османську імперію.
Результати розкопок, проведених в Юмуктепе (Yumuktepe) та Гьозлюкуле (Gözlükule), показали, що Мерсін (Mersin) був важливим центром поселення з доісторичних часів. Шар «доби неоліту» був визначений як найнижчій шар Юмуктепе (Yumuktepe), розташованого в центрі міста Мерсін (Mersin).
Дівочий замок
Дівочий замок (Кизкалесі (Kızkalesi)), також відомий як морський замок, є символічною будовою на узбережжі Мерсіна (Mersin). Замок з чудовими стінами, що збереглися до наших днів, розташований на острівці посеред моря в Ердемлі (Erdemli). Про будівництво замку ходять різні чутки. Відповідно до знайденого тут напису замок був побудований Леоном I в 1199 році. Однак, відповідно до свідчень відомого історика Геродота, історичною назвою замку є Корікос (Korykos) і він був побудований кіпрським принцем Корікосом. Страбон згадує, що у римські часи пірати використовували цей замок як притулок. Дата будівництва Дівочого замку, в якому на протязі всієї історії домінували селевкіди, римляни, візантійці, сельджуки, вірмени, французи, караманіди та османи, сходить до 4 століття до нашої ери. Відстань від замка до берега становить близько 600 метрів, і відвідувачі можуть дістатися до замка вплав або на катамарані. Крім того, Дівочий замок у 2014 році був включений до попереднього списку світової спадщини ЮНЕСКО. Про Дівочий замок (Kızkalesi) існує дуже поширений міф. У давні часи оракул повідомив царю, що його донька буде укушена та вбита змією. Щоб врятувати свою єдину кохану доньку, цар побудував замок посеред моря і перевіз до нього доньку. Але одного дня змія, що сховалася в кошику з виноградом, який був передан до замку, кусає і вбиває принцесу. Подібний міф розповідають також про Дівочу вежу в Стамбулі (İstanbul).
Музей археології Мерсіна (Mersin)
В Мерсінському (Mersin) археологічному музеї відвідувачі мають можливість здійснити історичну мандрівку крізь тунель часу на першому поверсі та подивитися, як розвивались цивілізації у хронологічній виставковій залі. Крім того, відвідувачі можуть дізнатися про традиції поховання різних культур та побачити етнографічні артефакти та копію будинку Хуг (Huğ), знайденого поблизу кургану Юмуктепе (Yumuktepe). У музеї представлена багата колекція артефактів з кургану Юмуктепе (Yumuktepe), античного міста Солі-Помпейполіс (Soli-Pompeipolis) та Елеуса-Себаста (Elaiussa-Sebaste).
Тарсус (Tarsus)
Відомий своєю 6000-річною історичною спадщиною, район Тарсус (Tarsus) в Мерсіні (Mersin) приймає безліч відвідувачів протягом усього року. Тарсус (Tarsus) є центром кілікійської цивілізації та одним з найстаріших міст у світі, де з моменту заснування постійно мешкали люди. Цей регіон, майже такий старий, як історія людства. Він є одним з найважливіших релігійних центрів Анатолії. У Тарсусі (Tarsus) також знаходяться різні історичні пам’ятки багатьох великих імперій та цивілізацій, таких як римська, візантійська та османська. Печера Асхаб аль-Кахф (печера семи сплячих отроків) (Yediuyurlar Mağarası), меморіальний музей Св. Павла, мавзолей пророка Даниїла, римська дорога та римська лазня, ворота Клеопатри, замок Гюлек (Gülek Kalesi), велика мечеть (Ulu Cami) , історичний Кирккашик Бедестен (Kırkkaşık Bedesten), міст Юстініана 6 століття (Justinyen Köprüsü) та історичні будинки Тарсуса (Tarsus) є одними з найвизначніших історичних цінностей Тарсуса (Tarsus), міста, яке на протязі всієї історії завжди було центром тяжіння.
Мавзолей Даниїла
Пророк Даниїл жив під час правління Навуходоносора, 2-го царя Вавилона (605-562 рр. н. е.). Своїми знаннями та пророцтвами він врятував євреїв з вавилонського полону. Подейкують, що коли цар Вавилону побачив уві сні, що втратить трон через єврейського хлопчика, він наказав убити всіх єврейських хлопчиків. Тому коли Даниїл народився, його залишили в печері на вершині гори, щоб врятувати від смерті. Даниїл, який виріс в печері під захистом лева та левиці, ставши підлітком приєднався до свого племені. Згодом він був запрошений в Тарсус (Tarsus) в голодний рік, та коли прибув до міста голод вдалося подолати. З цієї причини Даниїл більше не виїжджав до Вавилону. Після смерті Даниїл був похований там, де зараз знаходиться мечеть Макам (Makam Cami) в Тарсусі (Tarsus). Після проведення розкопок у цій місцевості його могилу було знайдено і відкрито для відвідувачів в 2014 році як Мавзолей Даниїла.
Печера Асхаб аль-Кахф (Eshab-ı Kehf Cave)
Печера Асхаб аль-Кахф (печера семи сплячих отроків/Yediuyurlar Cami), знаходиться в Тарсусі (Tarsus), та вважається святим місцем як для мусульман, так і для християн. Згідно з міфом, Дакіан, грецький правитель міста Тарсус (Tarsus) (близько 250 р. до н. е.), попередив сімох молодих людей, які вирішили поклонятися лише одному богу, що вони будуть покарані, якщо не будуть поклонятися ідолам. Семеро віруючих втекли від тирана-правителя та сховались у цій печері, де спали 300 років. Християни вшановують пам’ять цих отроків 7 липня кожного року, проте печера відкрита для відвідувачів цілий рік.
Ворота Клеопатри
Стіни міста, побудовані у візантійський період, мали три брами: гірські ворота (Dağ Kapısı), ворота Адани (Adana Kapısı) та морські ворота (Deniz Kapısı). Стіни Тарсуса (Tarsus) з трьома дуже міцними воротами були зруйновані Ібрагім-пашею з Єгипту в 1835 році і єдиними воротами, що залишились, були морські ворота. За легендою, коли Клеопатра, відома єгипетська цариця, приїхала до Тарсуса (Tarsus), щоб зустрітися зі своїм коханим римським генералом Антонієм, вона увійшла до міста саме через морські ворота. Тому ці ворота отримали назву «Ворота Клеопатри» (Kleopatra Kapısı).
Меморіальний музей та криниця Св. Павла
Церква Святого Павла (St. Paul Kilisesi) була побудована між 11 і 12 століттями до нашої ери на ім'я Святого Павла, однієї з провідних фігур християнства, який, як вважають, народився в Тарсусі (Tarsus). Після реставрації церкву відкрили для відвідувачів у 2001 році як Меморіальний музей Святого Павла. Криниця Святого Павла (St. Paul Kuyusu) знаходиться в саду будинку, який вважається будинком Святого Павла, в районі переважно історичних будинків Мерсіна (Mersin). За глибини 38 метрів вода в криниці ніколи не спадає ні влітку, ні взимку. Християни-паломники, які проїжджали через цей регіон, прямуючи до Єрусалиму, пили воду з цієї криниці та вважали її святою. Церква та криниця Святого Павла внесені до попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Меморіальний музей церкви Св. Павла та криниця Св. Павла, які християни вважають священними місцями та щороку відвідують як місце паломництва, є одними з найпопулярніших напрямків релігійного туризму.
Музей Тарсуса (Tarsus)
Музей Тарсуса (Tarsus Müzesi) складається з етнографічної та археологічної зали і експонує етнографічні та археологічні артефакти епохи халколіту, бронзової та залізної доби та архаїчного, класичного, елліністичного, римського та візантійського періодів.
Велика мечеть Тарсуса (Tarsus)
Велика мечеть Тарсуса (Tarsus Ulu Cami), відома як Cami-i Nur, знаходиться в центрі Тарсуса (Tarsus) і є однією з видатних пам’яток турецько-ісламського мистецтва. Мечеть була побудована в 1579 році в епоху Рамазаногуллари, а її мінарет був прикрашений чорно-білим мармуром з характерними рисами мамлюкської архітектури.
Античне місто Анемурій (Anemurium)
В античному місті Анемурій (Anemurium), розташованому в Анамурі (Anamur), протягом його історії мешкало багато цивілізацій. Дата заснування першого поселення в Анемурії (Anemurium) невідома, але вважається, що античне місто було засноване в 4 столітті до нашої ери. Протягом всієї історії багато цивілізацій, таких як сасаніди, перси, анатолійські сельджуки та араби, обирали Анемурій місцем поселення. Це було важливе торгове місто, куди експортували природні ресурси регіону. Багато споруд міста збереглось до нашого часу. Лазні, театр та Одеон є одними з найбільш вражаючих історичних пам'яток. Район некрополя, де налічується близько 350 могил, є одним з найбільш добре збережених в цьому регіоні.
Канлидіване (Kanlıdivane)
Відоме в давнину як Канителла (Kanytella), Канлидіване (Kanlıdivane ) є античним містом і священним поселенням династії Олба, заснованим в 2 столітті до нашої ери. Місто розташоване у провалі глибиною близько 60 метрів, куди можна дістатися античними сходами, висіченими у скелі. Через розмір провали місто вважалося священним, і протягом всієї історії воно було релігійним центром. Візантійський імператор Феодосій II заснував у Канлидіване (Kanlıdivane) священний християнський центр. У наш час в цьому регіоні відвідувачі можуть побачити руїни храму, церкви, водосховища, некрополя та стародавніх будинків, що відносяться до елліністичної, римської та візантійської епох. У Канлидіване (Kanlıdivane) також є елліністична вежа, побудована у 2 столітті до нашої ери. Завдяки унікальним акустичним властивостям у наш час в Канлидіване (Kanlıdivane) відбуваються деякі концерти та заходи, зокрема Міжнародний музичний фестиваль Мерсіна (Mersin).
Печери та провали Мерсіна (Mersin)
Провали Дженнет (Cennet (тур.: рай)) та Джехеннем (Cehennem (тур.: пекло)) (Cennet ve Cehennem Obruğu) у Сіліфке (Silifke) утворилися внаслідок обвалу печерних стель мільйони років тому. Глибина провал становить відповідно 70 та 128 метрів. До провали Дженнет (Cennet) відвідувачі можуть спуститися 450 сходинками, а провала Джехеннем (Cehennem) більш вузька та глибока, і дістатися до неї можна тільки з альпіністським спорядженням. Провалу Джехеннем (Cehennem) також можна побачити з оглядового майданчика.
Формування печери Астим (Astım Mağarası), розташованої в районі Нарликую (Narlıkuyu), недалеко від провал Дженнет (Cennet) та Джехеннем (Cehennem), датується 3 геологічним періодом. У сполучених галереях загальною довжиною 200 метрів можна побачити гігантські сталактити та сталагміти цікавої форми, утворені завдяки накопиченню мінералів кремнію. Оскільки вологість у печері досягає 85 відсотків влітку та 95 відсотків взимку, вважається, що повітря печери є корисним для хворих на астму.
В печері Айналигьоль (Aynalıgöl Mağarası), що отримала свою назву від озера, поверхня якого нагадує дзеркало, знаходяться сталагміти і сталактити, що датуються льодовиковим періодом. Одна з найкрасивіших печер Туреччини, Айналигьоль (Aynalıgöl ) є дивом природи та має захоплюючий вид. Глибина озера всередині печери досягає 47 метрів, а найбільш вражаючою особливістю озера є те, що сталактити та сталагміти, які знаходяться всередині печери, продовжуються також в озері. Ця печера довжиною 555 метрів, що утворилася за 30 мільйонів років, є досить вражаючою. Завдяки цілорічній температурі 20-21 °C Айналигьоль (Aynalıgöl) також приваблює любителів дайвінгу.
Античне місто Солі Помпейополіс (Soli Pompeiopolis)
В античному місті Солі Помпейополіс (Віраншехир (Viranşehir)), яке знаходиться в Мезітлі (Mezitli), протягом його історії мешкало багато цивілізацій. Прийнято вважати, що місто було засноване колоністами з острова Родос (Rhodes), які прибули до Анатолії з Кіпру (Cyprus) у 8 та 7 століттях нашої ери. Солі, одне з важливих портових міст того часу, в 1 столітті нашої ери потрапило під владу Римської імперії. Античне місто, яке зберегло свою життєву силу в усі періоди своєї історії, сьогодні вітає любителів фотографії своєї захоплюючою атмосферою.
Монастир Алахан (Alahan)
Монастир Алахан (Alahan Manastırı), розташований в місті Мут (Mut), був заснований на схилі Таврських гір і вважається місцем зупинки святих Павла та Варнави під час їх місії з поширення християнства. Після офіційного прийняття релігії він став центром паломництва, який активно відвідували християни між 4 та 6 століттями до н. е. Монастир мав дві церкви, що відображають ранньохристиянську та візантійську архітектуру, одна з яких була зруйнована, а інша стоїть дотепер. Сьогодні цю церкву відвідують як музей. У монастирі також знаходяться баптистерій, лазня та деякі житлові приміщення. У 2000 році монастир Алахан (Alahan) був включений до попереднього списку світової спадщини ЮНЕСКО .
Узунджабурч (Uzuncaburç)
Узунджабурч (Uzuncaburç), який в елліністичний період був релігійним центром території Олба (Olba), в римські часи відокремився від Олби та став автономним, отримавши назву Діокесарія (Diokaesareia). Після візантійської епохи турки назвали місто «Узунджабурч» (Uzuncaburç), давши йому назву символу міста - елліністичної вежі. Сьогодні відвідувачі можуть побачити деякі важливі пам'ятки цього регіону, такі як елліністична вежа (Helenistik Kule), вулиця з колонами (Sütunlu Cadde), міські ворота (Şehir Kapısı), Храм Зевса Ольбіоса (Zeus Olbios Tapınağı), Храм Тюхе (Tyche Tapınağı ), античне кладовище та античний театр.
Замок Мамуре (Mamure)
Замок Мамуре (Mamure Kalesi) - один із найбільших та найрозкішніших замків Туреччини, розташований в Анамурі (Anamur), на узбережжі Середземного моря. Дотепер замок зберігся досить добре, а його архітектурні особливості свідчать про те, що протягом всієї історії в ньому мешкало багато різних цивілізацій. Замок Мамуре (Mamure), який зачаровує відвідувачів своєю 1500-річною історією, внесений до попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Курган Юмуктепе (Yumuktepe)
Курган Юмуктепе (Yumuktepe) має вирішальне значення для дослідників археології. Історія Юмуктепе (Yumuktepe) сягає 7000 до н. е. В епоху неоліту в цьому місті постійно мешкали люди. Археоботанічне дослідження показало, що цей регіон є батьківщиною оливок та інжиру в середземноморському регіоні, а також є одним з перших регіонів в світі, де зародилося сільське господарство. Крім того, деякі знахідки вказують на те, що це перший регіон, в якому виростили пшеницю та вперше випікали хліб. Відвідувачі можуть оглянути багату колекцію артефактів з Юмуктепе (Yumuktepe) в Археологічному музеї Мерсіна (Mersin).
Адам Каялар (Adam Kayalar)
Адам Каялар (скелі з зображеннями людей) знаходиться у долині «Затока диявола» (Şeytan Deresi) в Ердемлі (Erdemli), за 5 км від Кизкалесі (Kızkalesi). В скелях Адам Каялар (Adam Kayalar), що досі зберігають свою таємницю, у 9 нішах зображено фігури 4 жінок, 11 чоловіків, двох дітей, гірського козла та римського орла.
Музей мозаїк Нарликую (Narlıkuyu)
Нарликую (Narlıkuyu) - це чудова затока, розташована приблизно за 65 кілометрів від Мерсіна (Mersin). Оскільки в Нарликую (Narlıkuyu), грунтові води впадають у море, відвідувачі можуть насолоджуватися купанням у освіжаючій та прозорій воді цього регіону. Це поселення, відоме в середньовіччя як Порто-Каламіє (Porto Calamie), мало чудову купальню, збудовану в 4 столітті до нашої ери. У наш час від цієї купальні залишилися лише поїлка та мозаїка на підлозі. Музей мозаїки Нарликую (Narlıkuyu Mozaik Müzesi) був заснований для збереження і експонування цієї дорогоцінної мозаїки, яка зображує трьох дочок Зевса - Аглаю, Талію та Евфросіну серед геометричних візерунків, місцевих птахів та квітів.
Айя Текла (Aya Thekla)
Айя Текла (Aya Thekla) знаходиться у Сіліфке (Silifke) та вважалася центром паломництва у часи раннього християнства. За легендою, Фекла була святою, яка під впливом Св. Павла присвятила своє життя служінню християнству. Ховаючись у печері вона пережила переслідування, та зникла в цій печері, коли її хотіли вбити. Після IV століття печера, яку християни вважали священною, була перетворена на церкву. До нашого часу у церкві збереглися лазня, водосховище, цвинтар та стіни.
Річка та дельта Гьоксу (Göksu)
Річка Гьоксу (Göksu Nehri), яка впадає до Середземного моря у Сіліфке (Silifke), є одним з унікальних напрямків для любителів рафтингу завдяки своїм порогам, протяжність яких складає 91 кілометр. Дельта Гьоксу (Göksu), що знаходиться в місці впадіння річки Гьоксу до Середземного моря, має басейн площею 10 тисяч квадратних кілометрів і є одним з небагатьох маршрутів міграції птахів в світі. Тут мешкають рідкісні та зникаючі види птахів. З цієї причини дельта є центром тяжіння для орнітологів. Символом цього регіону є рідкісний птах Султанка (Porphyrio Porphyrio). Також у дельті можна спостерігати червоного фламінго (Phoenicopterus Ruber). Дельта Гьоксу (Göksu) - одне з основних місць гніздування черепах в Середземному морі, де довгоголові морські черепахи та зелені черепахи відкладають свої яйця. Крім того, тут росте багато ендемічних рослин.